Проблеми оцінки результативності соціально-економічних програм за критеріями створення нових робочих місць

За даними аналізу за методом інформаційних карт, деякі територіальні й місцеві органи влади, декларують значну кількість реально створених робочих місць у рамках реалізації обласної/міської програми підтримки розвитку підприємництва (напр. м.Київ (108,4 тис.р/м.), Закарпатська обл. (8375 р/м.) Волинська обл. 20626 р/м. (2008 р.), 7137 р/м. (2009 р.); Львівська обл. – 42,1 тис.; Івано-Франківська обл. – 12837 р/м. (2009 р.); Чернівецька обл. – 6764 р/м. (І п.2009 р.); Київська обл. – 32,1 тис. р/м.; Запорізька обл. 38900 р/м.; Луганська обл. – 50905 р/м.; Донецька обл.– 65 тис. р/м. (2007 р.), – 62,2 тис.р/м. (2008 р.). При цьому, зазначеними органами влади декларуються ще більші обсяги реально створених робочих місць в рамках в рамках регіональної/місцевих цільових бюджетних соціально-економічних програм у 2007 і 2008 рр. (напр., м.Київ – 163,8 тис. р/м.; Волинська обл.– 24032 р/м. (2007 р.); Хмельницька обл. – 18722 р/м.; Вінницька обл. – 66496 р/м.; Житомирська обл. – 30728 р/м. (2007 р.); Чернігівська обл. 23228 р/м. (2007 р.); Київська обл. – 45 тис. р/м.; Запорізька обл.– 44014 р\м. (2007 р.); Луганська обл. – 43595 р/м. (2007 р.); Сумська обл. 32 тис. р/м. (2007 р.); Харківська обл.– 68,2 тис. (2008 р.), 23,677 тис. (2009 р.); Донецька обл. (2007 р.) – 109 тис.р/м (2007 р.), 110,2 тис.р/м. (2008 р.); Миколаївська обл. 2007 р.–1800 р/м (2007 р.), –2500 р/м. (2008 р.); Одеська обл. – 49445 р/м. (2007 р.), 48419 р/м. (2008 р.). При цьому, за даними проведеного аналізу в зазначених областях з певними регіональними розбіжностями зберігається суттєвий рівень безробіття. Це спонукає до висновків про можливу певну сумнівність, не реалістичність і функціональність задекларованих показників реально створених робочих місць, які насправді не справляють задекларованих позитивних впливів на реальну зайнятість населення на регіональному рівні. В загальному контексті державного програмування соціально-економічного розвитку, дана проблема полягає у недостатності обґрунтування прогнозних показників впровадження соціально-економічних програм.

Для розв’язання зазначеної проблеми доцільно:

  встановити чітке правове й результативно-функціональне визначення «новоствореного робочого місця» (певний стандарт якості цього важливого результату управлінської діяльності), яке повинно стати придатним для зовнішнього вимірювання, ключовим індикатором оцінки результативності впровадження регіональних та місцевих соціально-економічних програм, перетворення їх на дієві механізми подолання безробіття й стимулювання розвитку підприємництва, забезпечення їхнього реального й тривалого впливу на стан зайнятості населення; Наприклад: індикативними ознаками новоствореного робочого місця можуть бути: реальна запитуваність на ринку праці; оплачуваність і тривалість; позитивний вплив на зменшення безробіття.